Майже два роки, як її немає з нами...Але всеодно очима вловлюєш її силует у натовпі...15 травня її учениця, найближча людина Ілона Миколаївна провела Читання пам'яті Тамари Іллівни. Було змонтовано фільм і покладено на кадри музику. Тамара Іллівна знову була з нами.

Я знайшла цю пісню, яку виконує Руслана. Вона, як ніяка інша, найкраще торкається струн душі.

У чому суть я не питаю.
Куди ідуть, чому зникають.
Хто був завжди і вже немає.
Лише слова не знають смерті.

Світло раптово зникло.
Тиша думки колише.
Може, за краєм ночі.
Ти ще відкриєш очі.

Спинити все, ніхто не в силах.
Безсилий сміх і сум безсилий.
Зникає все, та слів не стерти.
Лише слова не знають смерті.

Світло раптово зникло.
Тиша думки колише.
Може, за краєм ночі.
Ти ще відкриєш очі.

Світло раптово зникло.
Тиша думки колише.
Може, за краєм ночі...

Вода тече, вітри стихають.
Минає все і смерть минає...